Літератори

Повідомлення учнів-«літературознавців»

Романтичний міф про Мазепу.  

   Постать Мазепи — чи не найвизначніша в новій українській, а разом із Богданом Хмельницьким — і у всесвітній історії. Як відомо, образ Мазепи надихав багатьох митців і дослідників. Митців манила пов’язана з його особистістю легенда, в якій зображено його як романтичного героя любовних пригод. Мазепа в західному світі — постать любовного героя Вольтера або Байрона, а не історична особистість. До популяризації українського гетьмана в Західній Європі прилучився в першу чергу Вольтер у своїй відомій історії про Карла XII, в якій між іншим описав, як один польський шляхтич, бажаючи помститися за те, що Мазепа «вів романс» із його дружиною, покарав його оригінальним способом, а саме: спіймавши Мазепу, наказав роздягнути його, а опісля прив’язати до дикого коня й пустити в степи, сподіваючись, що Мазепа неминуче загине. На щастя, юнака врятували козаки. Опісля з козаками Мазепа брав участь у походах проти татар. «Завдяки своїм знанням,— пише Вольтер,— Мазепа здобув собі на Січі велику пошану, а цар уважав обов’язковим зробити його князем України».

Історія написання Байроном поеми «Мазепа».  

                                 

 -   Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. Дехто з дослідників уважає, що на розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою. 
На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний – прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини

Образ Мазепм у світовій літературі

Вольтер	Гюго	Байрон
хоробрий, розумний, невтомний, енергійний, людина слова, тверезо мислить. Його люблять, ним захоплюються	величний, фізично сильний, самотній у своїх переживаннях, гордий, волелюбна натура	Сильний,має власну гідність,відважний,рішучий, самотній пристрасний , критичний до себе, надійний, вірний ідеалам, волелюбний незалежний.

О.Пушкін “Полтава” (1828)

К.Рилєєв “Войнаровський”(1825)

В.Гюго  “Мазепа” (1829)

До образу  Мазепи звертались українські митці: В.Сосюра, Б.Лепкий, С.Руданський

Дослідники  символів в поемі.

        1.  В поемі Байрона присутні образи-символи .Велике значення має образ долі, яка переслідує всіх героїв. Доля відвертається від шведів під Полтавою, від короля Карла ХІІ, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому сильне кохання, але й розлучила їх, доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом. На думку Байрона як романтика, доля, фатум  має великий вплив на людину. Поет розмірковує, чи може людина протистояти долі, чи здатна це зробити? Відповідь на це питання  автор дає, змальовуючи образ Мазепи.

     2. Символічний образ сонця постійно присутній в поемі , воно супроводжує нашого героя – то піднімається, то заходить. Воно символізує життя, яке поступово покидало  то поверталось до нашого героя:

„О, як те сонце йде поволі!”

„ Вставало сонце....”

„ Й очима сонце проводжав..”

„ Востаннє сонце вже зайшло.”

„ Вже сонце сіло”

3. В поемі особливо вирізняється образ коня. Як відомо, у романтичних творах кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозуміло, чому Карл ХІІ втрачає коня ( доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна). Образ дикого коня , що ніс Мазепу через ліси й степи  з Польщі в Україну, це і символ нестримної  пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, і символ непохитної волі., яка приведе Мазепу до гетьманства. Невпинний біг коня створює надзвичайний динамізм поеми.

4.. З образом дикого коня нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє. Автор пише, що це „ дика країна”, у якій „ дикі степи”,” дикий праліс”,” дика площіна”. У поемі створюється емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще не освоєною землею. Картини пейзажів змальовують „ дику природу”, зображення якої теж має символічне значення. Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили самого героя. Вороння символізує смерть. Степ - вільнолюбивий дух Мазепи. Буйний чагарник, ліс – перепони на життєвому шляху героя. Вечірній холод, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи. Ранок, біла мла, схід сонця є символами надії.

Відома українська дослідниця С.Павличко писала: „ Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури самого гетьмана, з романтичних картин природи і навіть з образу дикого , необ”їждженого коня, який приніс Мазепу на Україну, діставшись своєї землі , почувши іржання рідних табунів, падає мертвим».